Заняття зі зниження рівня тривожності у дитини

              Заняття зі зниження рівня тривожності у дитини

Мета: зміцнити емоційний контакт з дитиною; знизити рівень тривожності; забезпечити безпечний простір; сприяти психофізичному розвантаженню дитини; підвищити самооцінку дитини.

Матеріали: дві заготовки скриньки та матеріали для їх оздоблення, пристрій для програвання музики, заготовлені аудіо-треки зі спокійною музикою, звуками природи, невеликі аркуші паперу.

 «Пташка на дереві»

Психолог: «Давай уявимо, що ми зараз знаходимось не в приміщенні, а на великому дереві, а ми з тобою пташки. Можеш заплющити очі та увити яка ти пташечка. Як ти виглядаєш? Уяви розмір, колір, можливо, ти належиш до певного виду пташок. Які звуки здатний видавати? А як ти переміщуєшся: літаєш, стрибаєш, бігаєш? Як ти потрапив на це дерево? Що тобі зустрічалось  на шляху?». Психолог може задавати додаткові питання для діагностики емоційного стану дитини, обстановки в родині тощо.

 «Дві скриньки»

Психолог пропонує дещо змайструвати, а саме – дві скриньки. Вони будуть незамінним елементом кожної наступної зустрічі. Одна скринька називається «Я цим пишаюся», а інша «Я шкодую про це». Психолог пояснює, що на кожному занятті дитина буде поповнювати ці скриньки записками, де вказуватиме дії, які вона здійснила протягом тижня і якими вона пишається та дії, за які їх соромно і вона про це шкодує. Але перш ніж у скриньки щось покласти, їх необхідно зробити. Наголошується, що дитина може робити і оздоблювати скриньки як завгодно. Якщо їй знадобиться допомога або участь психолога, вона може звернутись до нього та робити скриньки разом.

Після закінчення роботи обирається місце для скриньок, дитина ставить їх туди. Потім вона на одному з аркушів пише те хороше, що вона зробила на цьому тижні і пишається цим. А на другому – те нехороше, що зробила на цьому тижні і шкодує про це. Психолог має можливість продіагностувати стан моральних цінностей та емпатії дитини. Можна поговорити про те, як можна виправити ті негативні вчинки, про які вона шкодує.

Примітка: на час роботи включити спокійну музику або звуки природи.

 «Острів спокою»

Психолог пропонує навчити дитину розслаблятись в ті моменти, коли їй тривожно чи страшно, знайти всередині себе місце спокою та безпеки, яке завжди буде з ним і куди завжди відкритий шлях.

«Знайди місце в кімнаті, аби тобі було зручно. Можеш сісти або лягти, займи таку позу, щоб тобі було максимально комфортно. Тепер закрий очі та слухай мій голос. Уяви собі море. Воно глибоке і безмежне. Інколи воно буває тихе, але зараз бурхливі хвилі піднімаються високо до неба. Море шумить, вода піниться. Але є посеред моря острів. Цей острів дуже особливий, адже він знаходиться так, що великі хвилі доки до нього доберуться, стають все менші, менші  і ось вже до берега доходять лише малесенькі тихенькі хвильки, які приємно заколисують своїм звуком. Ти можеш опинитися на цьому острові лише силою думки – раз, і ти вже там. Відчуваєш, як твої ніжки торкаються піску? Він такий теплий і приємний, що навіть не хочеться взуватися. Приємна водичка торкається твоїх ніг. Ті дивися за обрій, де вирує буря і розумієш, що їй ніколи тебе не дістати. Адже шлях до острова перетворить її на маленькі приємні хвильки. Ти обертаєшся і бачиш яскравий тропічний ліс. Там літають чудові папуги та інші пташки. Усі тварини на цьому острові живуть у злагоді. Пройдись трошки по цьому лісу, подивись навкруги. Ти йдеш і бачиш річку, невеличку річку з кришталево чистою водою. Ти відчуваєш, що це найбезпечніше і найкрасивіше місце на всьому острові. Роздивись навколо. Знади там місце, де можна сісти відпочити, або полежати. Зверни увагу на звуки, що ти чуєш. На кольори, які бачиш. Запам’ятай це місце. Ти можеш повернутись туди коли завгодно, лише тобі відомо де воно знаходиться. Побудь там, на острові, а потім, як будеш готовий, повертайся до мене і розплющуй очі».               

Після вправи психолог цікавиться відчуттями та враженнями дитини.

 «Музичне дзеркало»

Психолог пропонує разом порухатись аби розім’яти м’язи та покращити самопочуття. Він пояснює, що зараз кожен по черзі буде виконувати роль дзеркала, яке має відображати усі рухи, які здійснює партнер. Він запитує у дитини хто буде дзеркалом спочатку. Включається спокійна музика і починається вправа. Можна рухатися по кімнаті і робити будь-які рухи під музику. По закінченні музики (3 хв) міняються ролями.

 «Кабінет зубного лікаря»

Інструкція: подумай про те, що ви з мамою/татом записалися до зубного лікаря. Настав день, коли призначений ваш візит, ви збираєтеся і йдете в стоматологічну клініку. Ти заходиш в парадні двері, піднімаєшся на потрібний поверх і відчиняєш двері в зубний кабінет. Годинник показує, що ти прийшов вчасно. Ти проходиш і сідаєш в крісло. Праворуч - столик з медичними інструментами, ти дивишся на них і відчуваєш, як ніби ці холодні металеві предмети неприємно торкаються твоїх ясен і зубів. Зліва - бормашина, неприємний звук якої, як тобі здається, ти вже чуєш. Ти все більше непокоїшся. Очікування стає нестерпним і ось позаду відчиняються двері,  хтось входить. Ти не встигаєш обернутися, як медсестра каже: «Сьогодні лікар не прийде. Він трохи застуджений. Давайте, я перепишу вас на інший день. Ти з полегшенням зітхаєш і виходиш з кабінету і ви з мамою/татом йдете додому.»

          Далі психолог бесідує з дитиною, питає про її відчуття. Психолог К. Шрайнер, автор цієї вправи, писав, що в житті багато з нас ведуть себе так, ніби вони в стоматологічному кріслі. Ми нервуємо, хвилюємося, напружені, тривожимося, що попереду щось погане і неприємне. Ще нічого не сталося, а ми заздалегідь вже переживаємо і боїмося негараздів. Психолог на цьому наголошує дитині, пояснює, що непокоїтись часто не варто. А потрібно всього лише почекати і подивитися, чи відбудеться подія, яка може нас засмутити. Можливо, нічого поганого не буде, і ми тільки потім зрозуміємо, що даремно хвилювалися.

          Примітка: психолог попередньо має дізнатися чи боїться дитина зубного лікаря. Якщо ні – обрати іншого лікаря або іншу роль.

Зворотний зв'язок та прощання: психолог цікавиться у дитини чи сподобалось їй сьогодні працювати, що сподобалось найбільше. Психолог наголошує, що йому було дуже цікаво працювати з дитиною та він з нетерпінням чекає наступної зустрічі.

Заняття з розвитку емоційно-вольової та пізнавальної сфери.

 

Мета заняття: Розвиток емоційно-вольової та пізнавальної сфери. Формування комунікативних здібностей, навичок співпраці.

1.  Вправа - привітання (2 хв.)

Мета: створення позитивного емоційного настрою на працю.

Хід вправи: психолог, тримаючись за руки з дитиною говорять один одному: „Я

рада тебе бачити ! Я радий вас бачити!"

Яскрава квітка у класі розквітла

Треба до неї звернутись привітно

Посміхнутися й сказати:

„Раді ми тебе вітати !"

Квітка наша чарівна

Завдання має для нас вона

Сьогодні з квіткою - семицвітною

Будемо грати,

Виконувати всі завдання

І знання закріпляти.

2. Гра - розминка „Квітка настрою"(3 хв.)
Мета: розвиток емоційної сфери.

Хід вправи: дитині пропонується взяти пелюстку такого кольору якого , на її думку, у неї настрій. Обговорення.

3.1 Вправа „Запам'ятай та повтори" (5 хв.)

Мета : розвиток пам'яті, уваги, мислення.

Хід вправи: психолог показує картку із цифрами (протягом ІОсекнд), дитина

запам'ятовує цифри, потім картку потрібно прибрати . Дитини називає цифри.

Варіанти:

1)                      7 4

2)          5 1 З

19

3)          6 4 1

4)          3 92

5)          2 7 5 6

6)          10 1 8 9

7)    8   6   3   7

3.2  Вправа - Гра „Знайди одинакові малюнки" (5 хв.)
Мета : розвиток уваги, мислення

Хід вправи: психолог пропонує дитині картки, на яких зображені два однакові малюнки серед низки схожих і просить знайти їх.

3.3  Вправа - гра „Виконай доручення" (5 хв.)
Мета : розвиток пам'яті, уваги, мислення.

Хід вправи: необхідно назвати дитині 4, 6, або 8 предметів, які необхідно „купити в магазині". „Замовлення покупок " оформляється у вигляді картинок, але залишається „вдома" і звіряється з тими покупками, які принесені з магазину.

3.4 Пальчикова гімнастика. (5 хв.)

Мета: розвиток дрібної моторики, диференційованість рухів обох рух Хід вправи:

Раз-і-два - ішли качата, Три-чотири - до води, Плентався за ними п'ятий , Шостий теж ішов туди. Сьомий дуже притомився, Восьмий на дорозі всівся, А дев'ятий загубився, З переляку запищав. Не пищи, а доганяй, Своїх друзів відшукай!

По черзі згинати всі пальці правої ( потім лівої) руки, починаючи з великого. Потім руки піднімаються і опускаються. На останній рядок плескаємо в долоні.

3.5 Вправа „ Четвертий зайвий" (10 хв.)

Мета: розвиток уваги, пам'яті, логічного мислення.

Хід вправи: психолог називає чотири предмети, три з яких відносяться до одного загального поняття. Дитина має назвати зайвий предмет, тобто той, котрий не має відношення до інших та пояснити свій вибір.

Варіанти слів:

-стіл, стілець, ліжко, чайник

-  гірок, морква, цибуля, заєць

-  лялька, машина, мозаїка, книжка

-  вовк, лисиця, ведмідь, кішка

-  лижі, ковзани, човен, сани

20

-  автобус, трамвай, літак, тролейбус

-  річка, ліс, асфальт, поле.

-  пожежник, космонавт, балерина, міліціонер,

-  молоко, чай, лимонад, хліб

-  нога, рука, голова, черевик

 

4.1     Рефлексія, (дивись заняття 1) (2 хв.)

4.2     Релаксація (5 хв.) Вправа „Чарівний сон"

Повіки спати хочуть, Заплющуються очі... Ми тихо засинаємо, У сон ми поринаємо. Гріє сонечко сильніше, Відпочинемо у тиші... Всіх нас огортає спокій, І ласкавий, і глибокий.

5. Прощання. (З хв.)

Дитина прощається, згадуючи якомога більше слів прощання.

Формування самооцінки, прагнення до саморозвитку(консультація)

Формування самооцінки, прагнення до саморозвитку. Самооцінка молодшого школяра: - стає більш адекватною і диференційованою порівняно з дитиною дошкільного віку; - учень, враховуючи оцінку вчителя, порівнює себе з іншими; - може описати типову для себе поведінку. Самооцінка підлітка: - з’являється самопізнання як результат зростаючого інтересу до свого внутрішнього світу; - наявний упереджений самоаналіз: «Яким я є?», «Яким хочу стати?»; - прояв підліткової рефлексії; - формується реальне «Я». Самооцінка у юнацькому віці: - виявлення цінності свого внутрішнього світу; - зовнішній світ починає сприйматися через себе; - розвивається здатність до самоаналізу; - прагнуть глибше розібратися у своєму характері, почуттях, діях, вчинках. Вправи та ігри «Хто Я?» Потрібно відповісти на питання «Хто Я?» 20-ма словами. Аналізуючи відповіді, звернути увагу: - питання «Хто Я?» не повинне замінитися відповідями на питання «Який Я?»; - не потрібно перераховувати соціальні ролі; - у якому співвідношенні знаходяться позитивні і негативні прояви особистості. «Напишу собі листа» Пропонується написати собі листа, який би хотів отримати( це повинен бути лист-прохання, порада, вилив радості або смутку). «Якщо б я був…» Потрібно вибрати собі яку-небудь річ(парасолька, лампа тощо) і зануритися в її світ, уявити себе цією річчю, відчути її «характер». І від імені цієї речі почати розповідь про те, що її оточує, як вона живе, що відчуває, про її турботи, про її минуле і майбутнє. «Заміна негативних думок про себе на позитивні» Потрібно пригадати провал, невдачу, які і зараз впливають на ваше життя, поведінку, самопочуття. Напишіть 10 таких речей. А тепер спробуйте замінити негативні думки про себе на позитивні. Наприклад: «Завжди я все зіпсовую» - «Я мю право на помилку», «Я нерішучий» - «Є ситуації, в яких мені вдається швидко приймати рішення» і т.д. «Я» Написати твір на тему «Особисті риси, що визначають мій успіх». Потрібно пригадати, які достоїнства переважали в 10 років, а які в 5. Треба себе пам’ятати в різні періоди часу і фіксувати зміни.

Ігри і вправи

 

Ігри і вправи для дітей із відхиленням у спілкуванні

Труднощі у взаємостосунках дітей виникають часто. Це нормально, але дорослим варто звернути увагу на стійкі прояви замкнутості, конфліктності й емоційної нестійкості дитини в ситуації спілкування. Треба частіше запитувати дитину, з ким вона дружить, в які ігри грає з ровесниками, хто їй подобається, з ким не хоче дружити і чому. Варто зауважувати і постійні скарги на те, що всі навколо погані, б’ються, ображають, не приймають до гри.

Завдання дорослих – увести дитину в світ складних людських стосунків і почуттів, показати як можна побороти труднощі у спілкуванні, не на словах, а на прикладах із реального життя, казках, історіях.

Ігра та вправи, які навчають жити дружно, згуртовують їх, допомагають відчути інших.

Гра «Колобок»

Для дітей віком від 4 років.

Діти сідають колом. Ведучий, тримаючи в руках клубок, обмотує нитку навколо пальця, ставить різні запитання і віддає клубок іншому учаснику – і так по колу.

Усі бачать нитки, що зв’язують їх у єдине ціле, визначають, на що схожа фігура, багато дізнаються одне про одного, зближуються.

Вправа «Вітер дме на…»

Для дітей віком від 5 до 10 років.

Зі словами «Вітер дме на…» ведучий розпочинає гру. Щоб гравці краще познайомилися одне з одним, запитання можуть бути такими: «Вітер дме на того, в кого світле волосся» - усі світловолосі збираються в одну групу. Ведучі мають змінюватися, щоб кожен міг поставити запитання.

Вправа «Дружба починається з посмішки»

Для дітей віком від 4 років.

Сидячи колом, діти беруться за руки, дивляться сусіду в очі й дарують йому без слів посмішку.

 

 

Розвиток пам'яті.

 

Вірш «Поважний кіт»

По дорозі в білий світ

Вирушив поважний кіт.

Іде, хвостом похитує,

В перехожих запитує:

- А скажіть мені, котора

Зі сметаною комора?

 

Гра «Запам’ятай картинки»

Потрібно добрати 5-7 картинок, дитина розглядає їх 1-2 хвилини, а потім по пам’яті називає тільки ті предмети, які були трикутної форми.

4 – 5 років – до 7 картинок. 5 – 6 років – до 10 картинок.

 

Гра «Скоромовки»

Потрібно прослухати скоромовки, запам’ятати і повторити їх.

1.    Купила бабуся намисто Марусі.

2.    Муха-горюха сіла на вухо.

3.    В їжака – їжаченята, у вужа – вуженята.

4.    Від тупоту копит пил по полю летить.

 

Гра «Яка група зникла?»

Приготувати картинки із зображенням предметів кількох груп, наприклад: велосипед, автомобіль, літак – транспорт; яблуко груша, слива – фрукти тощо. Розкласти їх на столі так, щоб було 2 – 5 рядів по 3 картинки(в одному ряду – картинки однієї групи, наприклад: транспорт). Запропонуйте дитині назвати одним словом і запам’ятати кожну групу. Далі дитина відвертається, психолог забирає якусь одну групу картинок і пропонує визначити, яка група зникла.

4 – 5 років – 1-2 групи картинок. 5 – 6 років – 3-5 груп картинок.

 

Релаксація-аутотренінг «Я жучок»

Я – маленький жучок. Я лежу на зеленому листочку і відпочиваю. Навколо мене багато квітів і трав. Прекрасний сонячний день. Уся галявина залита сонячним світлом і сповнена пахощами квітів. Мені так тепло і приємно. Сонечко мене зігріло. Мій животик гарячий. Я дихаю спокійно і легко. Тепло розвивається по грудях та ніжках. Тепло стало моїй голівці. Я відпочиваю. Я спокійний. Мені нічого не болить. Ось прилетіла моя подружка – мушка. Дзижчить мені під вушком. Я розплющую очі. Час прокидатися.

Заняття. Дива піску.

                                                                         Заняття. 

                                           ДИВА ПІСКУ

Психолог. Діти, сьогодні ми знову вирушаємо в подорож Країною Піску, щоб самим творити дива. Для початку торкнімося долоньками до піску, щоб набратися чарівної сили. (Діти кла­дуть долоньки на пісок і роблять відбитки — так виглядає ритуал входження до Країни Піску.)

Отже, перед нами справжня пустеля, але піски ці не звичайні, а чарівні. Вони ховають ба­гато цікавих речей, із якими нам ще треба буде ознайомитися. Давайте повернемо ці піски до життя і створимо в нашій пустелі річки.

Молодці, діти. А чи знаєте ви, що земля має ще й кам'яний одяг? Там, де цей одяг видно, дуже багато каменів, і ми з вами бачимо гори. Ось і на нашому березі лежать різні камінці. Чому на цих камінчиках немає гострих кутів? А чи були вони раніше?

Округлі камінчики — з моря, такими їх зро­била вода. Вона рухала камені, які терлися один об одного і об пісок. Гострі кути поступово зни­кали, і камінчик став округлим. Напевно, бага­то часу знадобилося воді, щоб досягти такого результату.

А ось — зовсім інші камінці. Потримайте їх у руках. Що ви відчуваєте? Які вони на дотик? Як ви думаєте, чому вони такі?

Ми з вами перебуваємо в чарівній країні,] тому на кожному кроці можна очікувати на ж сподіванку. Країна Піску приготувала для на^. сюрпризи. Заплющте очі й повільно рахуйте до десяти. (Поки діти рахують, педагог розкладає серед каменів фігурки тварин і наполовину за­сипає їх піском.)

За мить заграє музика, і ми почнемо рухати­ся. Як тільки музика затихне, потрібно завмерти на місці. Той, хто почує своє ім'я, має відтворити свій камінчик у русі, оживити його, а всі інші відгадуватимуть, на яку тварину він схожий. Готові? Тоді беріть по диво-камінчику — і по­чинаємо, (Діти загадують свої загадки, а від­гадки у вигляді маленьких фігурок кладуть у пісочницю.)

Гляньте, в нас уже з'явилися перші мешканці. Але є ще камінчики, чиї загадки залишилися нерозгаданими. Деякі їх частини присипало піс­ком. Вам потрібно відгадати, хто тут ховається. € одне правило: камінчики не можна розкопу­вати руками. Отже, у нашій Країні Піску тепер багато мешканців — справжній тваринний світ. Усі тварини розмістилися біля річки, але вони дуже розгублені, адже не мають домівки. Да­вайте створимо для них звичайне середовище існування. (Діти вирішують, де в пісочниці бу­дуть ліс, луки, село. Вони створюють природні куточки й «розселяють» усі групи тварин.)

Примітка. Заняття слід завершити обго­воренням на тему «Що вам найбільше сподо­балося в подорожі?».

Психолог. А тепер давайте з'єднаємо наші руки над пісочницею так, щоб вийшла «квітка дружби». Відчуйте тепло ваших рук. Нехай і Країна Піску одержить часточку нашої дружби, щоб усім її мешканцям тут завжди було тепло й затишно.

Заняття. Розвиток мислення.

 

Заняття

Розвиток мислення

 

Привітання

Промінчик сонечка упав(руки піднімаємо вгору і повільно розводимо в сторони),

І тепло мені віддав(руки вперед).

Я тепло те бережу(показуємо на себе, «я» бережу, руки навхрест),

І в душі його ношу(усміхаємося).

 

Вправа «Яка іграшка»(розвиток уяви)

Запропонувати дитині роздивитися картинку-схему, незвичайну фігурку, яка схожа на певний предмет. Потрібно уявити – на що вона схожа(іграшка, ведмедик, дерево, машинка). Можна запропонувати декілька своїх варіантів.

 

Вправа «Знайди вирізані клаптики)(розвиток мислення)

На малюнку(сюжетному, предметному) вирізано 2-3 клаптики. На картинці – 5-6 елементів цього малюнка. Потрібно  знайти саме ті, які відповідають візерунку малюнка. Ускладнення: до 5-6 елементів.

 

Вправа «Назви одним словом»(розвиток мислення)

Потрібно об’єднати слова у групи за певними ознаками, тобто зробити узагальнення (і навпаки, за узагальнювальним словом назвати слова, які входять в цю групу).

Столярні інструменти, їжа, напої, іграшки, музичні інструменти, птахи, дерева, морські тварини, фрукти, квіти, люди).

 

Вправа «Домалюй малюнок»(розвиток уяви)

Дитині потрібно домалювати незавершений малюнок(до дерева – гілочки, до гриба – шапку, до сонця – промінчики).

 

Прощання

Війки опускаються,

Повіки стуляються,

Сном чарівним засинаємо,

І у сні відпочиваємо.

Гріє сонечко в цей час,

Ручки й ніжки теплі в нас.

Добре нам відпочивати(звучить музика – 2 хвилини),

Але час уже вставати.

Потягнулися, усміхнулися …

До нових зустрічей!

Мислення дитини дошкільного віку

 

Мислення дитини дошкільного віку

 

Мислення – процес непрямого та узагальненого відображення людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях.

У дошкільному віці розвивається наочно-дієве мислення. Воно стає образним. Дитина вже мислить, спираючись на уявлення. Дошкільник вже може мислити, і не взаємодіючи з предметами, подумки встановлюючи їхні зв’язки.

Перехід до цієї форми мовлення пов’язаний із подальшим розвитком пізнання світу, формуванням мисленнєвих дій і оволодінням мовою як засобом спілкування та засвоєння людського досвіду.

Дитина оперує словами, які викликають у неї уявлення про ті чи інші об’єкти, об’єднуючи їх у зв’язні речення, малюк вчиться розгортати внутрішню мисленнєву діяльність, уявляти не тільки поодинокі предмети, а й ситуації.

Так мислить дошкільник, слухаючи розповіді дорослих, сприймаючи казки.

Спочатку малюк при переказуванні і сприйманні інформації, спирається на малюнки і т.д. А пізніше мислення стає вільнішим, збагачується зміст її уявлень.

Дитині стають доступні не тільки практичні завдання, виконання яких вимагає мислення, а й пізнавальні. Діти часто звертаються до дорослих із різноманітними запитаннями. Мислення дітей залежить не просто від віку, а й від того, як організується і спрямовується їхня пізнавальна діяльність.