Заняття зі зниження рівня тривожності у дитини

              Заняття зі зниження рівня тривожності у дитини

Мета: зміцнити емоційний контакт з дитиною; знизити рівень тривожності; забезпечити безпечний простір; сприяти психофізичному розвантаженню дитини; підвищити самооцінку дитини.

Матеріали: дві заготовки скриньки та матеріали для їх оздоблення, пристрій для програвання музики, заготовлені аудіо-треки зі спокійною музикою, звуками природи, невеликі аркуші паперу.

 «Пташка на дереві»

Психолог: «Давай уявимо, що ми зараз знаходимось не в приміщенні, а на великому дереві, а ми з тобою пташки. Можеш заплющити очі та увити яка ти пташечка. Як ти виглядаєш? Уяви розмір, колір, можливо, ти належиш до певного виду пташок. Які звуки здатний видавати? А як ти переміщуєшся: літаєш, стрибаєш, бігаєш? Як ти потрапив на це дерево? Що тобі зустрічалось  на шляху?». Психолог може задавати додаткові питання для діагностики емоційного стану дитини, обстановки в родині тощо.

 «Дві скриньки»

Психолог пропонує дещо змайструвати, а саме – дві скриньки. Вони будуть незамінним елементом кожної наступної зустрічі. Одна скринька називається «Я цим пишаюся», а інша «Я шкодую про це». Психолог пояснює, що на кожному занятті дитина буде поповнювати ці скриньки записками, де вказуватиме дії, які вона здійснила протягом тижня і якими вона пишається та дії, за які їх соромно і вона про це шкодує. Але перш ніж у скриньки щось покласти, їх необхідно зробити. Наголошується, що дитина може робити і оздоблювати скриньки як завгодно. Якщо їй знадобиться допомога або участь психолога, вона може звернутись до нього та робити скриньки разом.

Після закінчення роботи обирається місце для скриньок, дитина ставить їх туди. Потім вона на одному з аркушів пише те хороше, що вона зробила на цьому тижні і пишається цим. А на другому – те нехороше, що зробила на цьому тижні і шкодує про це. Психолог має можливість продіагностувати стан моральних цінностей та емпатії дитини. Можна поговорити про те, як можна виправити ті негативні вчинки, про які вона шкодує.

Примітка: на час роботи включити спокійну музику або звуки природи.

 «Острів спокою»

Психолог пропонує навчити дитину розслаблятись в ті моменти, коли їй тривожно чи страшно, знайти всередині себе місце спокою та безпеки, яке завжди буде з ним і куди завжди відкритий шлях.

«Знайди місце в кімнаті, аби тобі було зручно. Можеш сісти або лягти, займи таку позу, щоб тобі було максимально комфортно. Тепер закрий очі та слухай мій голос. Уяви собі море. Воно глибоке і безмежне. Інколи воно буває тихе, але зараз бурхливі хвилі піднімаються високо до неба. Море шумить, вода піниться. Але є посеред моря острів. Цей острів дуже особливий, адже він знаходиться так, що великі хвилі доки до нього доберуться, стають все менші, менші  і ось вже до берега доходять лише малесенькі тихенькі хвильки, які приємно заколисують своїм звуком. Ти можеш опинитися на цьому острові лише силою думки – раз, і ти вже там. Відчуваєш, як твої ніжки торкаються піску? Він такий теплий і приємний, що навіть не хочеться взуватися. Приємна водичка торкається твоїх ніг. Ті дивися за обрій, де вирує буря і розумієш, що їй ніколи тебе не дістати. Адже шлях до острова перетворить її на маленькі приємні хвильки. Ти обертаєшся і бачиш яскравий тропічний ліс. Там літають чудові папуги та інші пташки. Усі тварини на цьому острові живуть у злагоді. Пройдись трошки по цьому лісу, подивись навкруги. Ти йдеш і бачиш річку, невеличку річку з кришталево чистою водою. Ти відчуваєш, що це найбезпечніше і найкрасивіше місце на всьому острові. Роздивись навколо. Знади там місце, де можна сісти відпочити, або полежати. Зверни увагу на звуки, що ти чуєш. На кольори, які бачиш. Запам’ятай це місце. Ти можеш повернутись туди коли завгодно, лише тобі відомо де воно знаходиться. Побудь там, на острові, а потім, як будеш готовий, повертайся до мене і розплющуй очі».               

Після вправи психолог цікавиться відчуттями та враженнями дитини.

 «Музичне дзеркало»

Психолог пропонує разом порухатись аби розім’яти м’язи та покращити самопочуття. Він пояснює, що зараз кожен по черзі буде виконувати роль дзеркала, яке має відображати усі рухи, які здійснює партнер. Він запитує у дитини хто буде дзеркалом спочатку. Включається спокійна музика і починається вправа. Можна рухатися по кімнаті і робити будь-які рухи під музику. По закінченні музики (3 хв) міняються ролями.

 «Кабінет зубного лікаря»

Інструкція: подумай про те, що ви з мамою/татом записалися до зубного лікаря. Настав день, коли призначений ваш візит, ви збираєтеся і йдете в стоматологічну клініку. Ти заходиш в парадні двері, піднімаєшся на потрібний поверх і відчиняєш двері в зубний кабінет. Годинник показує, що ти прийшов вчасно. Ти проходиш і сідаєш в крісло. Праворуч - столик з медичними інструментами, ти дивишся на них і відчуваєш, як ніби ці холодні металеві предмети неприємно торкаються твоїх ясен і зубів. Зліва - бормашина, неприємний звук якої, як тобі здається, ти вже чуєш. Ти все більше непокоїшся. Очікування стає нестерпним і ось позаду відчиняються двері,  хтось входить. Ти не встигаєш обернутися, як медсестра каже: «Сьогодні лікар не прийде. Він трохи застуджений. Давайте, я перепишу вас на інший день. Ти з полегшенням зітхаєш і виходиш з кабінету і ви з мамою/татом йдете додому.»

          Далі психолог бесідує з дитиною, питає про її відчуття. Психолог К. Шрайнер, автор цієї вправи, писав, що в житті багато з нас ведуть себе так, ніби вони в стоматологічному кріслі. Ми нервуємо, хвилюємося, напружені, тривожимося, що попереду щось погане і неприємне. Ще нічого не сталося, а ми заздалегідь вже переживаємо і боїмося негараздів. Психолог на цьому наголошує дитині, пояснює, що непокоїтись часто не варто. А потрібно всього лише почекати і подивитися, чи відбудеться подія, яка може нас засмутити. Можливо, нічого поганого не буде, і ми тільки потім зрозуміємо, що даремно хвилювалися.

          Примітка: психолог попередньо має дізнатися чи боїться дитина зубного лікаря. Якщо ні – обрати іншого лікаря або іншу роль.

Зворотний зв'язок та прощання: психолог цікавиться у дитини чи сподобалось їй сьогодні працювати, що сподобалось найбільше. Психолог наголошує, що йому було дуже цікаво працювати з дитиною та він з нетерпінням чекає наступної зустрічі.